Артроз плечового суглоба хронічне прогресуюче захворювання, що супроводжується дистрофічними та дегенеративними процесами в тканинах суглоба, руйнуванням хрящів. Зміни мають незворотний характер, можуть призвести до значного обмеження рухливості суглоба, нерідко ускладнюються артритом, анкілозом (зрощенням суглобових поверхонь), асептичним некрозом. Уникнути небезпечних наслідків деструктивних процесів можна за умови своєчасного виявлення та лікування захворювання.
Причини
Деформуючий артроз плечового суглоба зазвичай стає наслідком:
- травм (перелом, вивих, забій);
- надмірних навантажень на руки (у баскетболістів, тенісистів, культуристів, боксерів, людей, робота яких пов'язана з підняттям ваги);
- інфекційного запалення суглоба;
- ендокринних захворювань;
- обмінні порушення.
У людей похилого віку артроз частіше носить первинний характер, виникає внаслідок зниження вироблення синовіальної рідини та уповільнення процесів регенерації хрящової тканини.
Незбалансоване харчування та шкідливі звички підвищують ймовірність розвитку патології.
Симптоми
Основні ознаки артрозу плечового суглоба:
- дискомфорт і ниючий біль у плечі, що виникає або посилюється після підняття важких речей, тривалого перебування в одному положенні, на холоді (може поширюватися на лікоть або по всій руці, віддає в спину);
- набряклість (при загостренні запалення);
- скутість у суглобі;
- обмеження рухливості; зменшення амплітуди рухів;
- характерний хрускіт під час руху рукою.
Ступені захворювання
Характер та інтенсивність симптомів хвороби, а також рентгенологічна картина можуть відрізнятися залежно від тяжкості деструктивного процесу. У зв'язку з цим виділяють 3 ступені артрозу плечового суглоба:
- перша:при русі рукою чути слабке хрускіт, невелика болючість виникає тільки при максимальному відведенні руки убік. На рентгені виявляється невелике звуження суглобової щілини, невеликі поодинокі остеофіти по периметру хрящових поверхонь;
- друга:больовий синдром більш інтенсивний, виникає після підняття тяжкості та інших навантажень на плечовий пояс, при піднятті руки вище рівня плеча, вранці та вечорами. Чітко чути хрускіт, амплітуда рухів помірковано обмежена. На рентгені – виражене звуження суглобової щілини, ущільнення кісткової тканини, множинні кісткові вирости середніх розмірів;
- третя:біль виникає при найменших рухах, не проходить повністю у спокої, амплітуда рухів дуже обмежена. На рентгені виявляється практично повне звуження або відсутність суглобової щілини, кісти в хрящовому шарі, множинні великі остеофіти, деформація кісток.
Іноді окремо виділяють нульовий ступінь артрозу, при якому відзначаються незначні клінічні прояви, однак видимих змін на рентгенологічному знімку відсутні.
Діагностика
Для встановлення точного діагнозу проводиться огляд та пальпація ураженого суглоба, визначення ступеня порушення рухової функції. Лабораторна діагностика артрозу плечового суглоба є допоміжним методом, оскільки показники загального та біохімічного аналізів крові змінюються лише в період загострення запалення, на стадії ремісії вони залишаються в межах норми.
Для уточнення діагнозу проводяться інструментальні обстеження:
- рентгенографія;
- ультразвукове дослідження;
- Магнітно-резонансна томографія;
- Комп'ютерна томографія;
- артроскопія;
- сцинтиграфія;
- термографія.
Найчастіше в діагностиці остеоартрозу застосовують рентгенографію та УЗД. Рентгенографія проводиться у прямій та бічній проекціях. Дозволяє виявити звуження суглобової щілини, ущільнення кісткової тканини, наявність остеофітів та кіст, кісткових уламків, метаплазію синовіальної оболонки (переродження тканини, що є провісником розвитку онкологічного процесу).
За допомогою ультразвуку можна визначити товщину хряща на всіх ділянках поверхонь, досліджувати синовіальну оболонку, оцінити стан сухожиль і м'яких тканин, виявити ерозії, остеофіти, кісти, жировики, кісткові уламки в суглобовій порожнині.
Інші методи зазвичай використовують для диференціальної діагностики артрозу з іншими тяжкими хворобами суглобів, виявлення супутніх патологій.
Лікування
Лікування артрозу плечового суглоба спрямоване на придушення запалення та усунення його симптомів, покращення живлення суглобових структур, уповільнення деструктивних процесів, покращення рухливості суглоба.
При артрозі 1-2 ступенів терапія проводиться консервативним шляхом, включає застосування фармакологічних засобів, проведення фізіотерапевтичних процедур та масажу, лікувальної фізкультури.
Препарати для лікування
Медикаментозна терапія артрозу плеча включає призначення:
- нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);
- глюкокортикостероїдних гормонів;
- хондропротекторів;
- препаратів на основі гіалуронової кислоти;
- міорелаксантів;
- вітамінів.
НПЗЗ
НПЗЗ купірують запалення, усувають його основні симптоми - біль і набряклість. Призначаються у формі розчину для внутрішньом'язових ін'єкцій, таблеток або капсул для внутрішнього прийому. Також НПЗЗ застосовуються зовнішньо у формі мазей, кремів, гелів.
Препарати внутрішнього застосування викликають багато побічних ефектів. Особливо негативно позначаються на шлунково-кишковому тракті – можуть спровокувати розвиток або загострення гастриту, виразкову хворобу, тому призначаються короткими курсами (не довше 5-7 днів). При зовнішньому застосуванні речовини, що діють, практично не всмоктуються в системний кровотік, відповідно, не викликають побічних ефектів, можуть застосовуватися тривало.
Глюкокортикостероїди
Виявляють більш виражену протизапальну дію порівняно з НПЗЗ, ефективно усувають больовий синдром, зменшують набряклість. Ліки застосовуються зовнішньо або вводяться ін'єкційно в суглоб, призначаються при тяжкому перебігу захворювання, коли терапія НПЗЗ не виявляє вираженої дії.
Гормональні мазі рекомендується використовувати не довше 10 днів, оскільки їхнє тривале застосування може спровокувати атрофію шкірних покривів.
Ін'єкції гормонів у уражений суглоб мають потужну терапевтичну дію, яка може тривати до кількох місяців. Однак не рекомендується робити уколи в плечовий суглоб при артрозі більше 3 разів, оскільки тривале застосування гормонів сприяє подальшому руйнуванню хряща.
Хондропротектори
Хондропротектори містять компоненти, що беруть участь у побудові хрящової тканини. Застосування ліків цієї групи дозволяє покращити харчування та прискорити процеси регенерації хряща, уповільнити чи призупинити його подальшу руйнацію, попередити розвиток ускладнень.
До препаратів групи хондропротекторів відносять засоби на основі хондроїтину та глюкозаміну. Засоби призначаються у формі розчинів для внутрішньом'язового введення, таблетках, порошках для приготування перорального розчину. Ліки мають накопичувальну дію, тому застосовуються тривало, від 3 до 6 місяців. Лікувальний курс необхідно повторювати 1-2 рази на рік.
Гіалуронова кислота
Застосування похідних гіалуронової кислоти дозволяє заповнити дефіцит синовіальної рідини та нормалізувати її реологічні властивості, сприяє утриманню вологи в суглобі, зменшенню тертя та покращенню ковзання між поверхнями.
Препарати на основі гіалуронової кислоти дозволяють покращити рухливість, уповільнюють процеси деструкції. Вводяться ін'єкційно у плечовий суглоб. Курс лікування середньому включає 3-5 ін'єкцій.
Міорелаксанти
Препарати купірують патологічний спазм мускулатури, що неминуче виникає при артрозі, тим самим полегшують больовий синдром. Застосовуються короткими курсами (5-7 днів), вводяться внутрішньом'язово.
Вітаміни
Вітаміни при артрозі колінного суглоба, плеча, гомілкостопа та інших кісткових сполук застосовуються як допоміжні засоби. Самі собою вони не вирішують проблему хворого суглоба, проте, допомагають поліпшити харчування хрящової тканини та інших суглобових структур.
Зазвичай при артрозі призначають вітаміни групи У формі розчинів для внутрішньом'язового введення. Вони відновлюють нервову провідність м'язових волокон, цим зменшують больовий синдром.
Фізіотерапія та масаж
Після усунення гострого запалення медикаментозними засобами пацієнта направляють на фізіотерапевтичні процедури та масаж. Мануальна терапія покращує приплив крові до уражених тканин, покращує обмінні процеси та харчування суглобових структур. Дуже важливо, щоб масаж проводив кваліфікований фахівець, оскільки неправильні техніки можуть збільшити стан, спровокувати загострення.
Крім масажу, у комплексній терапії артрозу плечового суглоба ефективно застосовуються фізіотерапевтичні процедури:
- ультрафіолетове опромінення (сприяє зменшенню больового синдрому);
- УВЧ – ультрависокочастотна терапія (зменшує запалення, прискорює відновлювальні процеси у хрящовій тканині);
- магнітотерапія (покращує кровообіг та обмінні процеси у тканинах, активізує процеси регенерації, зменшує запалення);
- ультразвуковий вплив (купує запалення, сприяє зменшенню набряку та болю, скутості, активізує відновлювальні процеси).
ЛФК
Лікувальна фізкультура при артрозі плечового суглоба проводиться з метою уповільнення деструктивних процесів та покращення рухової функції плеча. Лікувальна гімнастика дозволяє зміцнити м'язи плечового пояса, а міцна мускулатура, своєю чергою, забезпечує зниження навантаження на хворий суглоб.
Гімнастика для плечового суглоба включає вправи для розігріву, розтяжки та зміцнення м'язів. Проводити їх потрібно послідовно, інакше можна отримати розтяг або іншу травму.
Для розігріву мускулатури підходить біг підтюпцем, стрибки зі скакалкою та інші вправи, при яких виконуються рухи у плечових суглобах невеликої амплітуди.
Комплекс вправ для розтягування м'язів включає:
- кругові обертання плечима, прямими руками;
- ривки зігнутими у ліктях руками за спину;
- ривки прямими руками вгору і вниз.
Силові вправи для зміцнення м'язів (виконуються з гантелями):
- одночасне та почергове підйом прямих рук вперед на рівень плеча;
- виштовхування рук (жим) вгору;
- розведення прямих рук убік рівня плечей.
Всі вправи при артрозі плечового суглоба потрібно повторювати по 12-16 разів, виконувати не рідше 3 разів на тиждень, обов'язково дотримуючись загальних правил проведення ЛФК:
- не здійснювати різких рухів;
- навантаження поступово збільшувати;
- у разі болю тренування припинити;
- не робити гімнастику в період загострення артрозу, під час вірусних інфекцій та інших захворювань, що супроводжуються підвищенням температури тіла та загальним нездужанням при високому тиску.
Крім ЛФК, при артрозі плечового суглоба корисно плавати у басейні.
Профілактика
Щоб запобігти розвитку дегенеративних процесів у плечовому суглобі, рекомендується:
- виключити надмірні силові навантаження;
- уникати травм (одна з найчастіших причин артрозу плеча);
- займатися плаванням;
- вести активний та здоровий спосіб життя;
- забезпечити повноцінне збалансоване харчування;
- своєчасно виявляти та лікувати артрит та інші хвороби суглоба, гормональні патології, обмінні порушення.
Зміни суглобових структур при артрозі мають незворотний характер – зруйнована хрящова тканина не відновлюється. Однак артроз 1-2 ступеня добре піддається консервативній терапії. Своєчасне виявлення та лікування захворювання, регулярне проведення лікувальної гімнастики та виконання профілактичних рекомендацій допоможуть суттєво уповільнити руйнівні процеси та запобігти розвитку ускладнень. При запущеному 3 ступені артрозу плеча єдиним способом відновити рухливість суглоба є ендопротезування – складна та дорога операція з часткової або повної заміни суглоба штучним протезом.